Батьки хотіли вибрати для сина кращого вчителя. Вранці дід повів онука до школи. Коли дід і онук увійшли на подвір'я, їх оточили діти. - Який смішний старий, - засміявся один хлопчик. - Гей, маленький товстун! - скорчив пику інший. Діти кричали і скакали навколо діда й онука. Тут вчитель подзвонив у дзвіночок, оголошуючи початок уроку, і діти втекли. Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю. - Ура, я не піду в школу, - зрадів хлопчик. - Підеш, але не в цю, - сердито відповів дід. - Я сам знайду тобі школу. Дід відвів онука в свій будинок, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя. Побачивши якусь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали на старого уваги, в інших - дражнили його. Дід мовчки повертався і йшов. Нарешті він увійшов в крихітний дворик маленької школи і втомлено притулився до огорожі. Пролунав дзвінок, і діти висипали на подвір'я. - Дідусю, вам погано, принести води? - Почувся голосок. - У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка. - запропонував один хлопчик. - Хочете, я покличу вчителя? - Запитала інша дитина. Незабаром у двір вийшов молодий учитель. Дід привітався і сказав: - Нарешті я знайшов кращу школу для мого онука. - Ви помиляєтеся, дідусю, наша школа - не найкраща. Вона маленька і тісна. Старий не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов. Увечері мама хлопчика запитали діда: - Батьку, ви неграмотні. Чому ви думаєте, що знайшли кращого вчителя? - По учнях дізнаються про вчителів... - відповів дід.
