Це перехідне свято відзначається на 40-й день після Великодня, який припадає на четвер шостого тижня. У 40-й день після воскресіння, нібито після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти в небесний храм Свого Отця як Спаситель людства. Перемігши смерть, цей страшний наслідок гріха, Господь підніс у Своїй Особі людську природу, примирив наші людські тіла й тіла небесні. Протягом 40 днів після Свого воскресіння Господь являвся учням і розмовляв із ними про Царство Небесне. Потім, давши учням останні настанови, Господь «вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситися на небо. Вони поклонилися Йому та повернулися в Єрусалим із радістю великою…» (Лк. 24, 50—52).
Вознесіння Господнє є свідченням неподільного і незлитного з’єднання Божества й людства в особі Ісуса Христа.
