5 січня на сайті Українського центру оцінювання якості освіти розпочалася реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні. Реєстрація учасників ЗНО триватиме до 20 лютого 2015 року.

24 квітня 2015 році відбудеться загальне тестування з української мови. ЗНО з української мови та літератури буде обов’язковим для усіх випускників загальних середніх навчальних закладів, які бажають здобувати вищу освіту. Результати ЗНО з української мови і літератури зараховуватимуться як результати державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти для всіх випускників.

У 2015 році учасники ЗНО матимуть можливість скласти не більше чотирьох тестів ЗНО з 12 навчальних предметів. Тести з української мови і літератури та математики матимуть два рівня складності – базовий і поглиблений, обрати який слід буде під час реєстрації.

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.

Вранці 7 січня українці йдуть до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним.

В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.

Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров'я, многих літ і всяких статків у хаті і родині. Колядувати починають в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослуження.

Святий вечір — одне з найбільш шанованих зимових свят у Карпатах. Головне його дійство, спільна вечеря всього роду, зберегло прадавню символіку зустрічі нового сонячного року. І хоча впродовж віків ці традиції і звичаї змішалися з церковними обрядами, однак наскрізною особливістю Святвечора залишилася народна магія, пов'язана з вірою в сили природи.

Приготування оселі до свята, очищення житла і душі, страви за старовинними рецептами, магія накривання столу, символіка подавання наїдків — усім цим господарі закликають у дім щастя, добро, спокій і мир, здоров'я, багатство й удачу.

Вечеря готується цілий передріздвяний день. До роботи беруться обов'язково з гарним настроєм. Інакше їда не вдасться, а це — погана прикмета. Господині не слід у цей день щось випозичати, бо «весь рік жебратиме». Мешканці Карпат подають на святвечірній стіл дванадцять страв «з усіх плодів городу й саду». Це символізує достаток і заповідає очікування добробуту. Адже бідний стіл, вважають горяни, провокує бідний рік. Усі наїдки — пісні, без м'яса, молока, яєць і жиру. Лише на олії. Обов'язкові ритуальні страви — кутя, узвар, борщ, голубці, вареники. Решта — залежно від родинних традицій та місцевих звичаїв.

Родина сідає до до Святої вечері, як тільки на небосхилі з'явиться перша зірка. Хто першим її побачить — буде щас ... Читати далі »